Маріуполь

  З Києва до Маріуполя їздять потяги. 084Ш їде 18,5 годин і коштує від $ 11 за місце в плацкарті. Є швидший 010ДО – за 14 годин, із квитком у плацкартному вагоні від $ 17, купе – приблизно в півтора рази дорожче.

  Можна також доїхати автобусом. Квиток обійдеться приблизно в 500 грн ($ 18), у дорозі – десь 16 годин. Іноді схожі варіанти трапляються на BlaBlaCar.

 Ще є варіант летіти літаком із Києва до Запоріжжя – переліт від $ 36, а звідти на автобусі до Маріуполя – 270 грн ($ 10), і від 3 до 5 годин у дорозі. Якщо вдасться зістикувати рейси, можна заощадити кілька годин дороги. 

  Громадський транспорт у Маріуполі зручний, майже завжди дотримується розкладу, який можна подивитися тут. Вартість проїзду – 8 грн ($ 0,3). До речі, у міському транспорті є розрахунок карткою за QR-кодом і єдиний квиток на всі різновиди транспорту.

 У місті працюють сервіси таксі Uber і Uklon.

У Маріуполі діє туристичний збір, але він зовсім невеликий – 0,1 % від мінімальної зарплати (зараз сума на добу з людини складе 6 грн або $ 0,22).

  Хостел «Їжак» (вул. Харлампіївська, 22) розташований у центрі міста й максимально нагадує всі ці хостели у великих туристичних містах – милі деталі, різноманітна публіка, загальна кухня і простір для творчості.

  irisHotels (вул. Кірова, 201) недорогий мережевий готель близько до центру. Вартість номера на двох – від 400 грн ($ 15).

  Готель «Посейдон» (бульв. Приморський, 19) розташований у 5 хвилинах від міського пляжу, тому можна вибрати номер із краєвидом на море. У готелі є власний невеликий басейн із лежаками навколо нього. Хороша кухня, 15 хвилин пішки до Міського саду – щоправда, доведеться пройти під гірку. Двомісний номер зі сніданками – 1200 грн ($ 46) за двох.

  У Reikartz Mariupol (вул. Георгіївська, 79) попросять від 1800 грн ($ 68) за стандартний двомісний номер зі сніданком.

  Можна також спробувати пошукати квартиру в оренду: крім відомих Airbnb і Booking, зверни увагу на оголошення на olx.ua  і doba.ua, орієнтуйся на Центральний або Приморський райони.

 Починай ознайомлення з культурним життям міста з Платформи «ТЮ» (вул. Митрополитська, 19) – креативного простору, назва якого, як люблять говорити самі засновники, зрозуміла і робітнику заводу, і рибалці, і хіпстеру. Ідея створення платформи належить донеччанці Діані Берг. Вона організовувала в Донецьку проукраїнські мітинги, тому змушена була виїхати з рідного міста й досі не може повернутися, тому осіла в Маріуполі. Платформа «ТЮ» постійно приймає резиденції художників, невеликі вистави та концерти. Сюди запрошують усіх, хто жадають створювати різні артоб’єкти – просто приходити і творити. На час Гогольфесту простір стає центром майстер-класів та творчих лабораторій. Анонси івентів регулярно публікують у фейсбуці.

 Далі йди у Vezha (вул. Архітектора Нільсена, 36) – е основна локація освітньої програми Гогольфесту, креативний простір, де періодично відбуваються цікаві лекції, майстер-класи, кінопокази та інші заходи. Звідси також стартують різні екскурсії містом: прогулянки на самокатах, розмови про архітектуру, художників і навіть тури на виноробню – стеж за анонсами на сторінці простору. До речі, сама будівля розташована в центрі міста й була колись водонапірною вежею. Будівлю побудував на початку ХХ століття архітектор Нільсен. 29-річний інженер данського походження Віктор Нільсен приїхав до Маріуполя у 1906 році будувати водопровід і згодом подарував місту чудовий символ сучасного Маріуполя – 35-метрову вежу з червоної цегли, яка стала архітектурною домінантою міста.

 Обов’язково відвідай художній музей імені Куїнджі (вул. Георгіївська, 58) – художника великого таланту й незвичайної долі. Архип Куїнджі був сином шевця, виріс у бідності, у юності його не хотіли приймати як вільного слухача в Академію мистецтв. Але пізніше талант знайшов собі місце під сонцем – завдяки особливій «сяйливій» манері його роботи високо оцінювали критики, купували колекціонери, а один князь навіть узяв його полотно в навколосвітню подорож. На піку слави Куїнджі став відлюдником і 20 років нікому не показував своїх картин. Сам музей розміщений у старовинному особняку 1902 року, побудованому в стилі північного модерну. Вхід у музей обійдеться в 30 грн (трохи більше $ 1).

 А якщо захочеш зануритися в атмосферу Маріуполя XIX століття, достатньо піти на вулицю Земську. Тут ти знайдеш особняк Ґампера (вул. Земська, 45) – це одна з найстаріших будівель у місті. Зараз у ньому живуть люди, як у звичайному багатоквартирному будинку, але в другій половині XIX століття власником будинку був статський радник Фрідріх Ґампер, а потім його син Сергій – відомий місцевий лікар, який тут же приймав пацієнтів. На вимощеному камінням Ґамперському (або Докторському) узвозі здається, що подорожуєш машиною часу й ось-ось повз по бруківці прогрюкає запряжена кіньми карета.

 Обов’язково прогуляйся Міським садом (вул. Семенишина, 50) – великим парком із краєвидом на море в центрі Маріуполя. З парку спускайся донизу і прямуй на набережну біля яхт-клубу «Азовсталь». На пірсі є кілька кафе, уздовж води стоять рибалки, з моря віє бриз, кричать чайки, а від яхт-клубу відправляються човни всіх видів. Зазивайли вигукують «Прогулянка на катері!», спортсмени грають у водне поло, а вейкбордисти відпрацьовують трюки на споті Windlife (бул. Приморський, 17). До речі, там можна взяти дошку й жилет напрокат і покатати пів години за 250–350 грн ($ 9–13).

 Якщо сумуєш за Стамбулом, рекомендуємо відвідати Мечеть султана Сулеймана і Роксолани (просп. Нахімова, 106). Її побудували у 2007 році як мечеть і культурний центр. Зовні мечеть у Маріуполі дуже схожа на мечеть Сулейманіє в Стамбулі, але в зменшеному варіанті. Подібності додає те, що під час будівництва використовували турецький мармур.

 Навесні особливо рекомендуємо не проґавити можливість прогулятися парком «Веселка» (просп. Перемоги, 58), де ростуть понад двісті тисяч рослин, зокрема сотні сортів тюльпанів з усього світу.

 Мабуть, найбільш незвичайна «пам’ятка» в нашому списку – шлакова гора. Це насип із відпрацьованої породи, яку здалеку цілком можна сплутати зі згаслим вулканом або скелею. Найкраще її видно з пляжів на лівому березі Маріуполя. Її вигляд дуже вражає, але, на жаль, шкодить природі – через шлак дно моря Лівобережного пляжу дуже мулисте. А у вітряну погоду з гори летить пил.

 До речі, про пляжі. Якщо в тебе є можливість виділити день на поїздку за місто, вирушай на Білосарайську косу – намивну косу за 20 кілометрів від Маріуполя. На косі розташовані однойменне село, бази відпочинку, маяк і природний заповідник. У XIII столітті там було місто, яке захопили монголо-татари й назвали Білосараєм.

  Хоч це місце й називають піцерією, у Royal (просп. Миру, 100) усі їдуть по шаурму, тому що смачно й цілодобово.

  За найкращими в місті чебуреками, не роздумуючи, вирушай в «Ілюс» (бульв. Приморський, 1/5) і готуйся, що, можливо, доведеться відстояти чергу.

Кава з печивком – найкращі у Veterano Coffee
(просп. Миру, 71/41). Ще і знижка всім, хто прийшли зі своїми чашками.

 Оригінальні кавові напої та солодощі – у Coffee Room 19 (просп. Миру, 38).

За найсмачнішими сніданками тобі в Mister Bean & Bowler Hat (просп. Миру, 39) – сміливо замовляй будь-який із меню. Але особливо радимо звернути увагу на сирники й сезонні десерти – їх готують просто за спинами у відвідувачів на напів відкритій кухні, й асортимент постійно змінюється. Якщо пощастить потрапити на лимонно-базиліковий тарт – вважай, ти щасливчик/-иця. Також у закладі хороша кава і смачні домашні лимонади.

Ще один варіант смачних і healthy сніданків – кафе Happiness Home Bakery (вул. Енгельса, 28). Тут знайдеш боули, салати, вівсянку приблизно за 100 грн ($ 4). Розташоване поряд із водонапірною вежею.

Обідати радимо в «Сито П’яно» (пр. Миру, 68) або в Stone (вул. Архітектора Нільсена, 26/2). Цінник у цих закладах вищий за середній у місті, але й сучасна авторська європейська кухня тут справді добра.

Якщо любиш грузинську кухню й самобутній інтер’єр – тобі в «Суфру» (вул. Грецька, 32). Обов’язково спробуй у них мініхінкалі з індичкою і торт «Багратіоні».

Бажаєш обідати з краєвидом на море – теж є варіанти. Простора тераса та смачна їжа, особливо з меню на вуглях, – у ресторані «Сад» (бул. Приморський, 10). Якщо прогулятися вздовж моря трохи далі, потрапиш у комплекс із трьох закладів – «Культ», «Оба-На» і «Барбарис» (бульв. Приморський, 27) – у них приблизно однакове меню, але різні концепції. «Культ» – пивна з живою музикою для галасливої ​​компанії, «Оба-На» – сімейний ресторан, а «Барбарис» – лаунж із басейном і вечірніми дискотеками.

«IZBA-читальня» (просп. Миру, 40) підійде і для обіду, і для веселощів за коктейлем увечері. «У молодості немає віку» – написано на вході, і це одразу викликає прихильність до себе. До речі, у закладі часто відбуваються концерти і творчі вечори.

Для прихильників настоянок – недалеко від драмтеатру працює перша в Маріуполі «П’яна вишня» (просп. Миру, 62) знаменитої львівської мережі.

Вечірки можна знайти в «Барбарисі» й «Культі», які вдень працюють як ресторани.

У просторі Vezha на першому поверсі є невелика сувенірна крамниця, де можна купити магніти, листівки, сумки з міською айдентикою.

Якщо ти ласун/-ка, вирушай у кондитерську La Rochelle
(пр. Миру, 38) за тортами й тістечками на подарунок собі та на сувеніри.

Місцеві жартують (а може, й ні), що найкращий подарунок із Маріуполя – це в’язка сушених бичків. За ними йди на міський ринок, бажано із самого ранку.

  booking.uz.gov.ua – покупка квитків на поїзд;

  martrans.gov.ua – розклад міського транспорту;

  0629.com.ua – портал міських новин Маріуполя;

  mrpl.city – афіша подій у місті;

  old-mariupol.com.ua – велика добірка архівних фото міста.