Прихована краса. 5 історичних під'їздів Києва

Про красу київських під'їздів говорять не так часто – порівняно зі Львовом, Одесою чи будь-яким іншим історичним містом. Тут заведено вважати, що час відніс за собою всю розкіш із минулого. Але не все так просто. У столиці є на що подивитися, просто краса надійно прихована за товстим шаром металу і кодовим замком. Щоб зайти всередину, може знадобитися кілька спроб, навички шифрувальника і десятки хвилин очікування. А іноді досить підійти, і виявиться, що двері відчинені. Але навіть у цьому випадку невідомо, що на тебе чекає: багато прикрашений фасад не гарантує аналогічну начинку, як і убогий зовнішній декор – внутрішню простоту. Тож привідкриваємо для тебе таємничий світ київських під'їздів, щоб знати напевно, де шукати найкрасивіші. Розповідає Луїза Аляб'єва.

Під'їзд будинку на вул. Січових Стрільців, 33А

Архітектор: Абрам Трахтенберг, 1913 рік

Абсолютно непримітний будинок зовні, якому є чим здивувати всередині. За темними металевими дверима розташовується вишуканий під'їзд. Мешканці його вочевидь люблять і розуміють, який скарб їм дістався. Ліпнина на стелі – в ідеальному стані, сходові огорожі у стилі модерн виглядають так, ніби будинок щойно зданий в експлуатацію. Тут чисто і доглянуто. Прибутковий будинок був зведений на замовлення штаб-ротмістра А. Павлова-Сильванського, якому належав і кам'яний флігель у дворі. На кожному поверсі було по дві квартири для оренди з однаковою кількістю кімнат і історичним оздобленням.

Під'їзд будинку на вул. Шота Руставелі, 22А

Архітектор: Андрій Краусс, 1896 рік

Французький шик безпосередньо на одній із центральних вулиць. Стримане оформлення, сходи з натурального мармуру, огорожа із гнутого металу з ажурними орнаментами перенесуть тебе у Париж. Колись будинок належав Льву Бендерському, який був купцем першої гільдії, відомим домовласником і виноторговцем. Не дивно, що на першому поверсі розташовувався винний магазин. А на всіх інших – шикарно оздоблені апартаменти по парі на поверх. У деяких із них досі збереглись кахельні печі, ліпні стелі та мальовничі панно на стінах. Зараз крім житлових квартир тут розміщуються декілька офісів, і двері часто залишаються прочиненими. Візьми на замітку.

Під'їзд будинку на вул. Саксаганського, 112А

Архітектор: Микола Гарденін, 1900 рік

Найяскравіший екземпляр із добірки. Кожен міліметр стіни рясно прикрашений рослинними елементами, кожен вхід вінчають жіночі маски, а плафон на останньому поверсі завершує композицію. Сусіди явно не зійшлися з приводу колірного рішення, тому всі поверхи пофарбовані в жовтий, а останній – у зелений колір. Будинок був зведений на замовлення австрійського підданого Й. Голуба. Всі квартири тут здавались в оренду, подейкують, що в деяких досі збереглися ліпні стелі і кахельні печі. 1910 року частину будівлі облюбував М. Вронський для своєї школи танців і співу. Зараз це звичайний житловий будинок на межі аварійного стану. Невідомо, скільки часу металевий укріплювач зможе тримати стелю, а залишки декору збережуть свій вигляд.

Під'їзд будинку на вул. Спаська, 6

Архітектор: невідомий, 1911 рік

Царство модерну чекає на тебе за закритими дверима. Тут усе виконано у вишуканому стилі: від метласької плитки на підлозі до металевих огорож сходів, від ліпного плафона у вестибюлі до форми дверного отвору. До речі, плитка для підлоги – досить рідкісний екземпляр, не щодня побачиш лілії під ногами. Будинок зводився на замовлення польського дворянина Мартина Яцентовича Колонно-Чесновського і використовувався як прибутковий. Це означає, що кожен поверх приносив господареві гроші: перший здавався в оренду під магазини, а решта – під квартири. Нагорі навіть зберігся світловий ліхтар. Конструкцію зі скла використовували для економії і природного освітлення будинку.

Під'їзд будинку на вул. Саксаганського, 99

Архітектор: невідомий, 1912 рік

За 109 років історії під'їзд майже не змінився. Гостей так само зустрічають мармурові сходи, ренесансний орнамент на стелі та шість барельєфів з античними сюжетами. Понурий сходовий майданчик цілком би міг служити декорацією для хоррор-фільму. Проєкт замовив лікар-терапевт Яків Бєлаковський, на прохання якого головний фасад і під'їзд виконали у стилі пізнього модерну. Будівлю використовували як прибуткову, це стандартна історія для того часу. На даху розташований світловий ліхтар, але не в найкращому стані.