Чому тобі варто обрати Верховину, якщо плануєш подорож до Карпат?

Верховина є еклектичним поєднанням принад міської цивілізації та автентичної гуцульської культури, побуту, звичаїв та легенд про могутніх мольфарів, чугайстрів та лісових мавок з повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Тож якщо бажаєш утекти від «залізної руки города» та насолодитися красою природи без натовпу туристів, тобі до Верховини.

 

Як дістатися?

Якщо мандруєш без власного автомобіля, найкращий спосіб дістатися гірського містечка – потягом до Івано-Франківська, а звідти автобусом. Дорога на Інтерсіті триває близько 8 годин і коштує від 450 грн. Ціни на купе дуже різні залежно від стану транспорту: у старих вагонах без кондиціонера квитки коштують від 300 грн, для прихильників/-ць «дешево і сердито» є плацкарт від 200 грн.  

Після прибуття на залізничний вокзал треба сісти на автобус із кінцевою станцією «Верховина» і насолоджуватися місцевими пейзажами близько 3 годин. Вартість поїздки – 116 грн. Автостанція розташована одразу біля вокзалу, ліворуч від платформи, де зупиняється потяг. З 9 до 19 працює довідкова, де можна дізнатися точний час прибуття потрібного автобуса. З розкладом також можна ознайомитися тут

Сервіси Uber, Uklon і Bolt у Верховині, на жаль, не працюють. Потрібно завчасно обговорити з власниками твого готелю чи садиби, як до них дістатися від автовокзалу. Більшість надають послугу трансферу, та про всяк випадок варто уточнити.   

 

 

Де зупинитися?

Якщо в інших регіонах Карпат більшість готелів переповнені туристами, то у Верховині навіть у розпал сезонного відпочинку проблем із житлом не виникає. Туристів тут не так уже й багато, а от готелів, хостелів, садиб, кемпінгів та туристичних баз просто безліч.

Оскільки вибір житла досить різноманітний, орієнтуйся на власний бюджет та побажання. Якщо надаєш перевагу бюджетному відпочинку в атмосфері місцевого колориту – обирай приватні садиби. Ціна номера за ніч – від 150 до 400 грн. Садиб у Верховині дуже багато. Серед тих, що найбільше впадають в око – садиба «Лілея». Кімнати тут оздоблені в гуцульському стилі, з вікна простягається чарівливий краєвид на Чорногірський хребет та гору Синиці. 

Якщо більше до вподоби відпочинок в елегантно мебльованих апартаментах зі спа та рестораном, бронюй їх у готелі «Верховель». Номери тут затишні та комфортні, а ресторан і спа-комплекс доступні не лише для гостей готелю. Ціни – від 1200 грн за економ, і до 2900 грн за апартаменти на 4 людини. У ціну входять спа-послуги та сніданок. 

Детальніше про всі пропозиції житла у Верховині можна дізнатися тут.

 

 

Фото: Євгенія Височина / unsplash.com

 Фото: Maryna Solomakhina / unsplash.com


 

Чим зайнятися?

Насправді туристичний потенціал Верховини безмежний: тут дуже багато екскурсійних маршрутів, природних, культурних та архітектурних пам’яток, а також можливостей для активного й екстремального відпочинку. Ось невеликий путівник по місцях, які рекомендуємо відвідати протягом відпочинку.


Пішохідні маршрути
 

 Оглядова вежа 

Короткий пішохідний маршрут, що займає 15-20 хвилин, приведе до будинку на дереві та дозволить оглянути красу верховинського краю, безкраїх лісів, засніженої вершини гори Піп Іван та стрімкої річки Черемош з висоти пташиного польоту. 

Така прогулянка дасть чудову можливість перевірити власні сили та витривалість, адже вони знадобляться для підкорення більш складних маршрутів, про які йдеться далі.

 

 Гора Писаний камінь 

Одне з найгарніших та найзагадковіших місць у Верховині. Гора має висоту 1221 м над рівнем моря, довжина підйому становить 6 км та займає приблизно 2 години пішки. З вершини відкриваються запаморочливі краєвиди на найвищий гірський хребет – Чорногору, вкритий густими смерековими лісами. 

На вершині також стоїть комплекс скель зі стародавніми малюнками. Найдавніші з них сягають часів Київської Русі. За легендою тут було язичницьке капище, тому місцеві жителі вважають Писаний камінь місцем сили та магії, де варто загадувати бажання.

 

 Піп Іван 

Підйом на гору Піп Іван є чи не основною метою туристів, що приїжджають до Верховини. Це одна з найвищих точок Українських Карпат – 2028 м. Маршрут, довжина якого становить 24 км, починається з села Дземброня, на підйом та спуск із перервами на відпочинок іде близько 8-9 годин. 

Висотою Піп Іван поступається Говерлі, проте підйом на цю гору більш крутий та скелястий. Найоптимальніший варіант – приєднатися до групи з провідником. Так ти отримаєш послуги трансферу до місця підйому, веселу компанію, цікаві історії та легенди, пов’язані з назвою гори.

Проте готуйся до того, що в несезон охочих піднятися на гору мало і група не набирається, а послуги особистого гіда можуть вдарити по кишені. У такому разі можна піднятися самостійно. Адже, незважаючи на складність, маршрут цілком безпечний, і подолати його можуть навіть не дуже досвідчені мандрівники.

Попередньо домовся з господарями свого готелю або садиби, щоб тебе відвезли до села Дземброня, звідки починається маршрут на Піп Іван. А якщо бажаєш зекономити сили та годину шляху, попроси довезти до полонини Смотрич. Тут місцеві пастухи випасають корів та варять сири, які за бажання можна придбати. Корови з дзвіночками та безкраї полонини створюють атмосферу альпійських луків. 

Далі весь маршрут промарковано помітними блакитно-білими смугами на деревах та камінні, а стежки гарно витоптані туристами, тому заблукати практично неможливо. Природа тут дуже різноманітна, ліси будуть змінюватися гірськими полонинами, стрімким водоспадом та скелястими хребтами.  

Справжня краса гір, за якою сюди приїжджають туристи, відчувається вже на вершині. Перед очима простягається краєвид на справжніх гірських велетнів: Говерлу, Петрос, Чорногірський хребет, а також Румунські Карпати. Серед них почуваєшся малою часткою могутньої природи та завмираєш від її краси.

Кінцевою точкою маршруту буде обсерваторія «Білий слон», збудована у 1938 році для наукової діяльності. Раніше будівля була автономною, проте після початку Другої світової війни науковці вивезли всі записи та обладнання. Відтоді обсерваторія почала занепадати і зараз перебуває на реставрації. Будівля зачинена для туристів, але тут розташований рятувальний пост та є постійні працівники.

 

 Поради: 

  Будь готовий/-а до того, що погода в горах змінюється зі спекотної та сонячної на холодну дощову декілька разів протягом підйому. Перед походом придбай дощовик та вдягай зручний одяг у декілька шарів, які можна знімати чи одягати зі зміною температури.

  Купи чи орендуй палиці для трекінгу, що частково знімуть навантаження з ніг та значно полегшать підйом на гору.

  Перед сходженням переглянь декілька відео на YouTube, так ти запам’ятаєш маршрут та дізнаєшся про особливості підйому на гору. 

 

Гора Писаний камінь
Фото: verkhovyna.life

Піп Іван
Фото: Rafik k / wikipedia.org

Фото: Liza Morgun

 

Якщо гуляти пішки не до вподоби
 

 Полонина Кринта 

Незабутнім враженням стане мандрівка на полонину Кринта по свіжі місцеві сири – бринзу, вурду та будз. Екскурсія відбувається на позашляховику ГАЗ-66 – це чи не єдиний транспорт, здатний дістатися полонини. Можна орендувати як весь автомобіль, так і окреме місце. І хоч його зовнішній вигляд та комфорт не найкращі, та неймовірна краса гірських масивів і пасовищ здатна переважити певний дискомфорт поїздки.

 

 Рафтинг 


Ще один екстремальний вид відпочинку – сплав стрімкою гірською річкою Чорний Черемош. Найбільш повноводною вона стає навесні, тому цю пору вважають найкращою для сплавів. Але якщо ти сплавляєшся вперше, краще робити це влітку, коли пороги річки не такі круті, а повітря набагато тепліше. 

 

 Купання в чанах 

Найкраща та насправді єдина місцева спа-процедура у Верховині – купання в чанах. Температура води в них – приблизно 40 градусів, і постійно підтримується вогнем. Спершу може здатися, що тебе занурюють у казан з окропом, як у казці «Коник-Горбоконик», проте за деякий час тіло звикає та розслабляється. 

Завдяки високій температурі у шкіру проникають цілющі компоненти карпатської води та покращують її м’якість і пружність. Також можливе купання у воді з сірководнем, хвойним екстрактом, травами та навіть пелюстками троянд.

 

 Фото: Євгенія Височина / unsplash.com

 

Для тих, хто любить культурний відпочинок

Відчути автентичність гуцульської культури та дізнатися більше про її духовну й історичну спадщину допоможуть музеї. У Верховинському районі величезна кількість хат-музеїв: про деякі можна почути на кожному кроці, інші приховані від туристів. 
 

Музей гуцульської магії
(вул. Жаб'євський Потік, 66а)

Закутана в лісові хащі, біля самої річки стоїть дерев’яна хатина на курячих ніжках – це і є музей магії. Атмосфера тут справді містична: напівтемрява, старі фотографії, банки з плазунами та черепи тварин. Господар будинку пан Микола розповідає туристам оповідки старожилів, які дізнався, коли ходив у гори. Тут почуєш про мольфара Нечая, що осиковим хрестиком хмари розганяв, про Гоя і про Параску Соколовську, що вміла розмовляти зі зміями.

 

Музей фільму «Тіні забутих предків»
(вул. Жаб'євський Потік)

Для поціновувачів українського поетичного кіно цей музей – просто знахідка. Саме в цьому будинку під час зйомок мешкав режисер фільму Сергій Параджанов. 

Господарями хати були Петро та Євдокія Сорюки, які запропонували Параджанову свою світлицю – найбільшу кімнату, яку гуцули використовували лише у великі свята.   

Як музей хата почала діяти у 2000 році з ініціативи доньки Сорюків – Марії. Всередині багато побутових речей та фотографій, які самі мало про що можуть сказати. Краще скористатися послугами екскурсовода, що розкаже про історію зйомок, Сергія Параджанова та й загалом про життя гуцулів.

 

Музей «Анничка»
(вул. Жаб’євський потік, 56)

Зануритися далі у магію українського кіно можна в хаті, де знімався фільм Бориса Івченка «Анничка». 

Цікаво, що теперішню господиню батьки назвали Анною на честь фільму. Жінка розповідає, що виросла на оповідках батьків про те, як вони пів року жили зі знімальною групою і навіть знялися в одному з епізодів. 

Якщо подивишся фільм, то зрозумієш, що в будинку з часів зйомок майже нічого не змінилось. У музеї збереглося багато цікавих експонатів та фотографій, тому відразу відчувається місцевий колорит, а приємна господиня та домашній затишок залишають теплі спогади.

 

 

Фото: Liza Morgun

 

Де поїсти?

Попри те, що Верховина – туристичне місце, інфраструктура тут не дуже розвинена. Місце, де тебе точно нагодують – ресторан на 4-му поверсі готелю «Верховель». Тут досить смачна європейсько-гуцульська кухня та помірні ціни, але найголовніше – заворожлива панорама з вікна.

Пообідати також можна у колибі «Магурка» та форельному господарстві «Fazenda Fishbone», де матимеш змогу самостійно зловити для себе смачну рибу, а за 300 грн її приготують під вершковим соусом та подадуть з кулешею (каша з кукурудзяного борошна) та салатом зі свіжих овочів.

 


Корисні покликання

  booking.uz.gov.ua – квитки на потяг.

  ​​​​​​​verkhovyna.life  – вся можлива і неможлива інформація про Верховину.

 

Фото: hlor171717.gmail.com / depositphotos.com, фото на главной: Viktor Bystrov / unsplash.com

 

 

Аби не пропустити нові тексти Go to Ukraine, підписуйся на наш красивий інстаграм – там ще більше фото та ідей для мандрівок Україною.

 

 

Читай також:

8 костелів, заради яких варто вирушити в подорож Україною

Культові споруди неймовірної краси.

8 книжок для подорожей Україною

Веселі та серйозні книжки про приховані скарби, призабуті традиції та унікальні об'єкти.

Міні-гайд лівим берегом Києва

 Монументальні мозаїки, затишні бари та величезні парки.

6 ідей для осінніх поїздок Україною

Прохолодна меланхолійна осінь – не привід сидіти вдома.

Показати бiльше