Маршрут: Велика подорож Херсонською областю

Херсонська область – частина історичного регіону Таврія. Областю вона стала помилково: в 1944 році диктор на радіо в прямому ефірі повідомив про звільнення від нацистів Херсонської області. Щоби новина не стала дезінформацією, Сталін наказав таку область створити. Приготуйся до пригод, бери сонцезахисний крем, головний убір і воду, сідай за можливості в повнопривідне авто й захопи намет – буде цікаво.

 

 

Маршрут вийшов насиченим – за день (і навіть два) не об’їдеш. Тому гарною ідеєю буде зняти житло в Херсоні на кілька днів і планувати вилазки вже звідти – у комфортному для тебе темпі. Зверни увагу, що здебільшого до цих крутих місць ведуть досить погані дороги, тож або закладай більше часу на поїздку, або (якщо хвилюєшся за підвіску свого авто) вирушай на дослідження Херсонщини громадським транспортом чи в складі організованих груп.

 

Аджигольський маяк
 

 Де?  У морі біля села Рибальче.
 Як дістатися?  Автобусом із Херсона з автостанції 2.
 Скільки?  Екскурсія турагенції – від 650 грн. Баркас – 100 грн.
 Важливо!  Дітям до 12 років вхід на маяк заборонено.

Офіційна назва маяка – Задній Станіслав-Аджигольський маяк, і це найвищий навігаційний об’єкт України (та 18-й за висотою у світі). Висота самої вежі – 64 метри, а всього маяка – 76 метрів. Є й Передній маяк – менший брат у 34 метри.

Крутість Аджигольського маяка – у його гіперболоїдній мереживній конструкції. Вона легка й міцна: якщо порівнювати з Ейфелевою вежею, то на метр висоти маяка відводиться втричі менше металу. Така сталева повітряна структура допомагає маяку мати мінімальне вітрове навантаження. Конструктивістський маяк спроєктував 1911 року Володимир Шухов – архітектор, відомий міцними сталевими сітчастими конструкціями.

Маяк можна побачити із села Рибальче, але по-справжньому його вигляд вражає зблизька. У самому селі взяти човен ніде, але в туристичному комплексі «Забарино» неподалік можна орендувати каяк. Звідти ж виходить у море прогулянковий баркас. Якщо такий маршрут здається надто складним, до маяка завжди можна приїхати в складі організованої екскурсії. Дорога туди дивовижна сама собою – дніпровські плавні, білі лілії, качечки, баклани й пелікани.

 

 

Зелені хутори Таврії
 

 Де?  8-й км траси Олешки (Цюрупинськ) – Гола Пристань (46.537823, 32.656086).
 Як дістатися?  Автобусом із Херсона в напрямку Залізного Порта.
 Скільки?  Вхід – 70 грн для дорослих, 50 грн для дітей; екскурсія маршрутом – 100 грн, майстер-класи – 25–150 грн, комплексний обід – 110 грн.

У степовій спекотній Херсонській області є місце й зеленому туризму в прямому та переносному сенсах. Розважально-історичний парк «Зелені хутори Таврії» – це майже 100 гектарів незайманої природи (Кардашинські торфовища, ставки, вільхові ліси й луки) і 45 хуторів, з’єднаних дорогами та водними каналами. Кожен хутір представляє певний народний промисел: від миловаріння і створення свічок до ковальської справи. Колись тут дійсно стояли десятки селянських хуторів, але з часом вони зникли, а тепер відновлюються силами ентузіастів.

Тут тебе зустрінуть із хлібом і сіллю за старим звичаєм – з цього моменту відчуття, що ти потрапив/-ла в минуле, не полишить тебе. Можеш пройти одну із запропонованих екскурсій, де дізнаєшся більше про ремесла й хутори, або дослідити територію самостійно: навчитися лозоплетіння, створення ляльок-мотанок або записатися на майстер-клас із гончарної майстерності. Якщо хочеться полоскотати нерви й повеселитися – покатайся болотами на причепі за гусеничним трактором.

Потрапити в хутори можна самостійно: для цього краще заздалегідь записатися за телефоном (+380508766974, +380972424020). Або можна долучитися до будь-якої екскурсії від турагенцій.

 

 

Олешківські піски
 

 Де?  Херсонський район.
 Як дістатися?  На авто через село Раденськ. На автобусі з Херсона, виходити в селі Челбурда.
 Скільки?  Екскурсія – 30–60 грн, розбити намет на добу – 100 грн із людини. Екскурсія турагенції – 350–500 грн.
 Важливо!  Краще заздалегідь домовитися про екскурсії або візити в парк: +380664658144; +380686600186.

Піщані дюни й бархани заввишки до двадцяти метрів та місячні ландшафти – це не Сахара й не Гобі. Це друга за розміром пустеля Європи – 200 тисяч гектарів на 7 «аренах»: Каховській, Козачелагерській, Олешківській, Виноградівській, Збур’ївській, Іванівській та Кінбурнській.

Пустелю створили мільйони овець – їх привіз сюди мільйонер і барон Фальц-Фейн, любитель тварин, який заснував Асканію-Нову. Вівці з’їли всю траву, зруйнували ґрунт, і поступово піски захоплювали дедалі більше території, поки це не стало екологічною катастрофою. На початку ХХ століття, щоби зупинити процес, спробували висаджувати навколо пустелі акації, але це не допомогло. Єдиними деревами, які змогли вплинути на проблему, виявилися кримські сосни. Дорога з Херсона до пісків прокладена через Олешківський сосновий бір – обов’язково зупинися подихати цим повітрям.

Якщо не хочеш розплавитися, їхати в пустелю найкраще рано-вранці – влітку повітря нагрівається до 35–40 °C, а пісок – до 70–75 °C. Захопи формочки, щоби будувати замки, і санки-льодянки або сноуборд для сандбордингу, щоби покататися на дюнах. А ще тут можна облаштувати кемпінг і зустріти красивий світанок. Зверни увагу, що кататися по пісках на квадроциклах заборонено, хоч деякі агенції пропонують такі послуги.

8 тисяч гектарів пустелі належать національному парку «Олешківські піски». Тут є кілька екостежок: найпопулярніша – «Олешківською пустелею» – розтягується на 2,2 км. Щоби потрапити на стежку, обов’язково потрібно зареєструватися: працівники парку розкажуть, куди можна ходити, а куди – ні (парк межує з військовим полігоном).

 

 

Острів Джарилгач
 

 Як дістатися?   На катері або теплоході ОМ від причалу №380 біля яхт-клубу «Скадовськ-Марина» (розклад тут). 
 Скільки?  Теплохід – 200 грн за дорослий квиток, 100 грн за дитячий (з 5 до 10 років). У складі екскурсії – 800 грн.

Джарилгач, або Джа, як його ніжно називають місцеві, – найбільший острів України, ще й безлюдний. Туристам розповідають легенду про те, як богиня Артеміда намагалася врятувати свою жрицю Іфігенію від самогубства в морі, розсипаючи перед нею пісок. Острів дійсно вийшов довгим (42 км), а низка піщаних пляжів доходить до материка і продовжується на Тендрівській косі.

Джарилгач – це піщані дюни й коси, трохи лісу, прибережні болота та лимани. Сюди їдуть за безлюдними пляжами, тишею й дикою природою, але будь готовий/-а, що реальність може не збігтися з ідеальною картинкою. Уже біля причалу можна зустріти натовп людей, у кафе грає гучна музика, а пляж часто всіяний наметами. Поруч – вузька стежка до свердловини з прісною водою й маяк, виготовлений у Парижі чи то самим Ейфелем, чи то його учнями.

На щастя, є й інший Джа. Якщо ти припливеш на яхті, попроси капітана пройти вздовж берега, а якщо на теплоході – просто пройди вглиб острова. Тут – теплі озера й густа трава, косулі, рибки й пустельні пляжі. Можеш сміливо брати із собою намет, якщо хочеш зустріти захід і світанок – вони обіцяють бути чарівними. Якщо не хочеш показуватися на туристичній частині острова – і ми тебе розуміємо – бери із собою все, включно з водою.

 

 

Рожеві озера
 

Рожевих озер в Україні кілька: Лемурійське й Генічеське в Херсонській області та озера на Кінбурнській косі – в Миколаївській області. Своїм ніжним кольором озера завдячують водоростям із назвою, яку ти навряд чи запам’ятаєш, – Dunaliella salina. Від сонця й тепла вони виробляють бета-каротин (так, той самий, що в моркві). Потрібно розуміти, що озеро тим рожевіше, чим спекотніше на вулиці й чим більше води випаровується. Але якщо її випарується забагато, є шанс застати кілька рожевих калюж. Оптимальний час шукати рожеву воду – удень ​​у середині літа.

Лемурійське озеро

 Де?  Село Першокостянтинівка.
 Як дістатися?  Краще в складі екскурсії або на авто – заїзд із боку села Григорівка.
 Скільки?  В’їзд – 50 грн, оренда альтанки – 150 грн.

Лемурійське озеро – це бухта затоки Сиваш. Солоність озера сягає 300 грам солі на літр води – а це зовсім як у Мертвому морі. Тут можна плавати на воді (зануритися буде дійсно складно), намазатися лікувальними грязями й купити їх із собою. Паркування платне, але за це отримаєш душ і туалет, а воду та їжу краще захопи із собою.

Лайфхак: спробуй заїхати з боку села Іванівка (дороги там практично немає, але проїхати можна). І за вхід платити не доведеться, і краєвиди озера там ще кращі.

Генічеське озеро

 Де?  Між селами Щасливцеве й Генічеська Гірка, північ Арабатської стрілки.
 Як дістатися?  Найкраще на авто.
 Скільки?  Безкоштовно.

Саме з цього місця починався Чумацький шлях, яким чумаки возили сіль. Зараз виробництва тут немає, хоча поруч з озером і на місцевих ринках повно продавців солі. Ця сіль не пройшла жодної очистки – її зібрали кустарним способом, яким і ти можеш набрати її. Інфраструктури тут немає, тому захопи прісної води, щоби відмити ноги від солі й ропи.

Рожеві озера Кінбурнської коси

 Де?  Село Геройське.
 Як дістатися?  На автобусі з Херсона з автостанції 2, від центру села до озер – 3 км.
 Скільки?  Безкоштовно.

Солевари в селі Геройському – єдині в Україні, хто видобувають сіль відкритим способом. Найкращий час для поїздки сюди – серпень або вересень: за словами місцевого солевара, найяскравіший і найбільш насичений колір озер можна побачити якраз у цей час, відразу перед збиранням солі. А ще наприкінці серпня тут влаштовують «Фестиваль солі і риби» та пригощають гостей рибною юшкою.

 

 

Асканія-Нова
 

 Де?  Село Камиш.
 Як дістатися?  Своїм авто через село Чаплинка або автобусом із Херсона (розклад тут).
 Скільки?  70 грн без екскурсовода, 90 грн з екскурсоводом, «Ретрофотосафарі» – 250 грн, екскурсії від турагенцій із Херсона – 500–900 грн.
 Важливо!  Якщо їдеш самостійно, замовляй екскурсію заздалегідь (+380996562344) і захопи готівку.

Погодувати зебру, погладити диких коней, побачити антилоп-сайгаків – це не африканське сафарі, це біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фальц-Фейна. Так, того самого землевласника, чиї вівці виїли степову траву і створили пустелю. В Україні всього 4 місця зі статусом біосферного резервату, і всі вони мають велику природну цінність.

Засновник заповідника Фрідріх Фальц-Фейн із дитинства любив звірів. За успіхи в навчанні батько подарував йому кілька вольєрів для тварин. Фрідріх захопився ідеєю охорони природи, тому його невеликий приватний зоопарк поступово перетворився на заповідну територію. Третина площі заповідника – а це 11 тисяч гектарів – дикий степ, якого ніколи не торкався плуг. У Європі таких земель майже не залишилося. Найпоширеніша рослина в заповіднику – ковила, яка складає ледь не 75% усієї рослинності парку. А ще тут збереглося багато унікальних рослин, які вже зникли з території Євразії.

У заповіднику живуть понад 3 тисячі видів тварин: сюди їдуть, щоби побачити африканських антилоп, буйволів, бізонів, оленів, верблюдів або чистокровних коней Пржевальського. До слова, в 1970-х роках табун цих коней відправили з Асканії-Нової в пустелю Гобі для відновлення поголів’я.

Тут є Асканійський дендропарк, якому виповнилося 150 років. Його винятковість – у системі крапельного поливу через мережу каналів: вода викачується з-під землі й розподіляється всім садом. Це справжній оазис у степу – ще й ставок із рибками є.

У заповідник можна приїхати з квітня до листопада, у спекотну пору краще приїжджати після обіду. Тут є п’ять маршрутів, найбажаніший для багатьох – «Ретрофотосафарі». Таких екскурсій за день проводять обмежену кількість, й адміністрація заповідника насамперед дає зелене світло турагенціям. Тому, якщо тобі точно хочеться потрапити на сафарі, краще заздалегідь записатися на екскурсію. Організована поїздка в Асканію-Нову – це непогана ідея ще й тому, що дорога до парку в поганому стані.

 

 

Нова Каховка
 

 Як дістатися?  Автобусом із Херсона з автовокзалу 1.
 Скільки?  Екскурсія до садиби Трубецьких і вежі Вітовта – 200 грн; екскурсія Виноробним господарством князя Трубецького – 250 грн; екскурсія та дегустація – від 350 до 700 грн; номери в шато – 1400 грн на добу.

Нова Каховка – молоде місто, яке побудували одночасно з Каховською ГЕС всього за чотири роки. Звісно, зараз це містечко далеко не на піку розвитку, але в ньому є своя привабливість.

Якщо ти любиш індустріальні пейзажі, то ГЕС може тебе вразити. Тут справді гарний, нехай і трохи занедбаний старий центр – акуратні садиби, що потопають у садах, винограді та плющі, романтична набережна з парками. 184 будинки міста прикрашені різьбленими панно Григорія Довженка і його учнів, названими за своєрідний стиль «кам’яними вишиванками».

Крім того, Нова Каховка – це чудове місце для винного туризму: тут розташовані Дім марочних коньяків «Таврія» й Виноробне господарство князя Трубецького. В останньому можна не тільки сходити на екскурсію винними підвалами й на дегустацію, а й пожити в єдиному історичному шато України. Тут-таки можна взяти екскурсію до садиби Трубецьких і вежі Вітовта – обидві будівлі частково зруйновані, але зберігають багато цікавих історій. А трохи нижче руїн садиби Трубецьких є невеличкий мальовничий каскад степових водоспадів – вод Каховського водосховища, що вирвалися на волю.

 

 

Дніпровські плавні

 

 Де?  Від Нової Каховки до Дніпровського лиману.

Побачити Дніпровські плавні варто хоча би заради того, щоби зрозуміти, який вигляд мав Дніпро до будівництва гідроелектростанцій. Від Києва до Дніпровського лиману вся річка була всіяна озерами і плавнями. Якщо просто, то плавні – це перехідний стан між річкою та сушею. Русло Дніпра розгалужується на безліч рукавів, між якими формуються болотисті луки, зарості очерету й осоки та невеликі острівці. Рослинні залишки, які не встигають перегнити, утворюють первинний ґрунт, на якому з часом виростають кущі та дерева.

Херсонські плавні – це справжній лабіринт (під час воєн тут активно партизанили) і мережа таємних лазівок у Нарнію. Можна пірнути в непримітний отвір в очеретяних заростях, пройти на човні вузькою протокою й виринути в чарівному світі латаття, птахів і тиші. Тут понад 30 тисяч будиночків і дач, дістатися до яких можна лише по воді. Тут немає доріг і машин, але є канали та човни.

Подорожувати плавнями можна на чому завгодно – від яхти за 1800 грн на годину до човнів, каяків або сапів. Транспорт можеш орендувати в туристичних агенціях або в будь-якому місцевому готелі. Якщо захочеш досліджувати місцевість самостійно, почни з маршруту «Дніпровська Гілея».

Вирушаючи на плавні, крім стандартного сонцезахисного набору, обов’язково прихопи із собою змінний комплект одягу, рукавички від мозолів, взуття для байдарки, яке не боїться води, засіб від комарів, питво й перекус.

 

 

Станіславські гори
 

 Де?  Село Станіслав, село Олександрівка.
 Як дістатися?  На автобусі з Херсона з автостанції 2. На авто обирай дорогу через Херсон.

Вічна дилема «гори або море» розв’язана тут. Херсонські гори, Станіславські скелі, «Гранд-Каньйон» (як кажуть місцеві) – це величезні глиняні кручі на правому березі Дніпровського лиману. Тут рівнина поступово перетворюється на яр, оточений урвищами скель, а з вершини круч відкривається краєвид на береги заввишки в 10–15-поверхові будинки, порізані западинами й ущелинами.

Кручі розташовані між селами Олександрівка та Станіслав на території Станіславського заказника. Дві основні локації, варті уваги, – Гранд-Каньйон біля Олександрівки та балка Байдиха біля села Широка Балка.

Узагалі, село Станіслав – дуже давнє місце, гідне окремої уваги. Уперше воно згадується 1697 року, але на території є залишки старовинних валів I – II століть н.е. Історики вважають, що ці землі були пов’язані з грецькими колоніями. Легенда свідчить, що тут стояв храм Деметри, богині родючості й землеробства. А ще тут знаходили візантійські монети Х століття. Саме в Станіславі зародилося національно-визвольне повстання, розпочате гетьманом Богданом Хмельницьким.

Приїжджай сюди, якщо шукаєш місце з особливою енергетикою безтурботності, щоби помедитувати або просто розслабитися. Тут немає розкручених курортів, але є приголомшливий симбіоз степів, лісу, скель і води. Тут немає готелів, але можна поставити намет, немає ресторанів, але можна влаштувати пікнік. Запусти повітряного змія або політай на параплані, поплавай на байдарках або каяках, займися бердвотчингом або скелелазінням.

Приїжджати краще ввечері після 19:00. Щойно починається захід сонця, проявляються кольори каньйону та спадає спека.

Бонусом можеш завітати на Хаблівський маяк, трохи вище Олександрівки. Пішки від села йти приблизно дві години, але можна доїхати полями на авто.

 

 

Фото: Maryna Nikolaieva / unsplash.com